- покалічитися
- -чуся, -чишся, док.Стати калікою, завдати собі каліцтва; поранитися. || перен. Знівечитися, зіпсуватися морально; змарнуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покалічитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
покалічення — я, с. Дія і стан за знач. покалічити і покалічитися … Український тлумачний словник
скалічитися — (зазнати каліцтва, стати калікою), покалічитися, скалічіти … Словник синонімів української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
звертати — а/ю, а/єш, недок., зверну/ти, зверну/, зве/рнеш, док. 1) неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого , чого небудь. || Даючи прохід, проїзд кому , чому… … Український тлумачний словник
покривіти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати кривим, покалічитися … Український тлумачний словник